Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростяний

Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯНИЙ"
Багриніти, -нію, -єш, гл. Окрашиваться въ багровый, пурпурный цвѣтъ. Млак. (Желех.).
Віддаток, -тку, м. То, что нужно отдать.
Голодівка, -ки, ж. Время голоданія, голодовка. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка. Ном. № 483.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Нагру́дник, -ка, м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ. Черниг. г.
Огороджувати, -джую, -єш, сов. в. огородити, -джу, -диш, гл. = обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця. Чуб. III. 295.
Присмерджувати, -джую, -єш, гл. Припахивать, немного вонять. Риба вже присмерджує. Рк. Левиц.
Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Халус, -са, м. Лакомка, (Галиц.). Желех.
Шляма, -ми, ж. 1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ. 2) У человѣка: ключица. КС. 1900. II. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.