Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростяний

Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯНИЙ"
Відволокти Cм. відволікати.
Доку́ди нар. = доки. Закр.
Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв. К. ПС. 113.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене! Св. Л. 291.
Перезімуватися, -муюся, -єшся, гл. Пройти зимѣ. Такеньки уся зіма зімська перезімувалася. МВ. (О. 1862. III. 72).
Пообомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и обомліти, но о многихъ.
Поперечісувати, -сую, -єш, гл. Перечесать (многихъ).
Супрягач, -ча, м. = супружник. Зміев. у. Міусск. окр.
Товк! II, меж. Толкъ! Він мене товк під бік. Шейк.
Шарапатка, -ки, об. У гуцульскихъ крестьянъ: чужой въ городской одеждѣ. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.