Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коронування

Коронування, -ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія поваго члена въ общество парубків, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи. КС. 1887. VIII. 767 — 768.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОНУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОНУВАННЯ"
Безжурний, -а, -е. Безпечальный, веселый.
Блискавець, -вця, м. Насѣк. Свѣтлякъ, Lampiris noctiluca. Блискавці літают. Вх. Лем. 392.
Дошука́тися Cм. дошукуватися.
Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Посваритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. Ном. № 9529. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці. Рудч. Ск. II. 61. 2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його. МВ. ІІ. 8.
Притулити, -ся. Cм. притуляти, -ся.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Трісчина, -ни, ж. Одна щепочка. Мнж. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОНУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.