Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростявіти

Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВІТИ"
Дописа́ти Cм. дописувати.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Купусі гл., дѣтс. = купі. Купочки-купусі! Кв. II. 99.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Пообрушувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Поткнутися Cм. потикатися.
Скулитися, -люся, -лишся, гл. Съежиться. Як пес скулився. Чуб. V. 1147.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТЯВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.