Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростявіти

Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВІТИ"
Замі́т, ме́ту, м. = замет.
Збан, -ну, м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415.
Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Неслушно нар. 1) Ненадлежаще. 2) Несправедливо.
Нівроку нар. Не сглазить бы. Бач як поправивсь, нівроку йому.
Осідлий, -а, -е. Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.
Покошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиться, сдѣлаться взъерошеннымъ. Покошлатіли мої ягнята.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Упельгати, -гаю, -єш, гл. Устроить, управиться. Александр. у.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. Ум. шибка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТЯВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.