Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корч

Корч, -ча, м. 1) Пень. 2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧ"
Бретналь, -ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль желѣзный, гвоздь.
Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння. МВ. ІІІ. 130.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Політник, -ка, м. Рабочій на лѣто. Желех.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Поприраховувати, -вую, -єш, гл. Присчитать (во, множествѣ).
Порахубитися, -блюся, -бишся, гл. Посчитаться. Полт.
Чертіж, -жа, м. зоол. Myoxus nitela. Желех. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.