Аціба́! меж. Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ.
Воздух, -ху, м.
1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає.
2) Воздухъ (церк. утв.). Ум. воздушок.
Дворя́нка, -ки, ж. Дворянка.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Карахонька, -ки, ж. Родъ маленькой тыквы.
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле.
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Присукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. присука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Прикрѣпляться, прикрѣпиться нитямъ основы къ кромкѣ. Быть присукиваемымъ, присуканнымъ. Чогось ніяк нитка не присукується. Богодух. у.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.
Табака, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру!
2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Ум. табачка.
