Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчівка

Корчівка, -ки, ж. 1) Выкорчеванное мѣсто. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти. Брацл. у. 2) Нижняя доска въ корці колеса водяной мельницы. Мик. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІВКА"
Відвал, -лу, м. Отчаливаніе. Мнж. 180.
Вічний, -а, -е. Вѣчный. Царство небесне, вічний покій. Ном. № 353. вічними часами. На вѣкъ, навсегда. Продав грунт вічними часами. Ном. № 1406.
Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Золотастий, -а, -е. Золотистый. Не ховайсь, моя рибонько золотастая. Г. Барв. 74.
Кірря, -ря, с. соб. отъ кора. Вх. Зн. 25.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Позасмалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь, опалить (во множествѣ). Йде чоловік з десяток пішо без ратищ і без усього, а тілько колки позасмалювали та й ідуть. ЗОЮР. І. 253.
Приморщити, -щу, -щиш, гл. Нѣсколько сморщить.
Трісі, трісюні, нар. Немножечко. Конст. у.
Чиранка, -ки, ж. Порода утки, Anas crecca. Ум. чираночка. Ой на ставу, на ставочку піймав качур чираночку. Гол. I. 317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.