Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Дошука́тися Cм. дошукуватися.
Дра́пкатися, -каюся, -єшся, гл. = дряпатися.
Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік.
Мушта́тий, -а, -е. Мохнатый.
Невід, -вода, м. Неводъ. Наперед невода рибою не хвались.
Поїдинок, -нку, м. = поєдинок 1. А звечора уночі сходилися багачі, стали раду радити, кого в некрути взяти: поїдинки не брати, будем лани орати; чинчового не брати, будем лани сівати.
Проступати, -па́ю, -єш, сов. в. проступити, -плю́, -пиш, гл.
1) Проходить, пройти впередъ. Так тісно, що й проступити не можно.
2) Преимущ. сов. в. Провиниться. Я проступила Богу і людям добрим. Мабуть я грішник, або мій батько, або мати чим проступили, та на мені кара божа почувається.
Солодісінький, -а, -е. Очень сладкій: очень пріятный. Які солодісінькі години переживаю я.
Хабальство, -ва, с. Кокетство, волокитство, любовныя связи.
