Зда́тний, -а, -е. 1) Способный. На хитрощі дівчата здатні. До чого здатний Петро? 2) Годный, пригодный. Ми його приймили у своє село, бо він нам здатний: коваль, бачите, добрий з його. Мені ці халяви не здатні, бо малі.
Змикнути, -ну́, -не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь.
Мочилинівка, -ки, ж. = мочи́ло. Покладу я колопеньку та в мочилинівку.
Победрина, -ни, ж. 1) Горизонтальная перекладина, соединяющая два столба, — часть различныхъ снарядовъ: кросен, поколодви, снувавки, струнки. 2) Въ мельничномъ колесѣ то-же, что и перехрестя.
Поломня, -ня, по́лом'я, -м'я, с. = полум'я. Поломня йде до небес. А він загадав їй рибоньку жарить без вогню і без полом'я. Ум. полом'ячко.
Просапувати, -пую, -єш, сов. в. просапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Пропалывать, прополоть сапою.
Розбакати, -каю, -єш, гл. Отговорить, отсовѣтовать. Так батько та мати її туди і не пустили: там ше, кажуть, тебе розбакають, то ти і не підеш заміж.
Слебізувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Читать по складамъ.
2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати.
Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа.
2) — слимакова, слимача. Раковина улитки.
Чалий, -а, -е. Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Запряжу тобі чалу кобилу.
