Біхреса, -си (м.?) Родъ бѣса, живущаго въ лѣсу и похожаго на мужика въ красной шапкѣ.
Бічний, -а, -е. Боковой.
Волота, -ти, ж. = волот.
Зажирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заиграть, зашалить.
Їєшня, -ні, ж. = яєшня.
Ключка, -ки, ж.
1) Крюкъ.
2) Деревянный крюкъ, употребляемый для подвѣшиванія чего-либо, напр., дѣтской люльки, ведра (двѣ ключки висятъ на веревкахъ на каждомъ концѣ коромысла) и пр.
3) Деревянный крюкъ въ видѣ остраго угла, съ длинной рукоятію, употребляемый для вытаскиванія чего-либо, напр., ключкою смичуть сіно з стогу; а рыболовы галицкаго Покутья ключкою вытаскиваютъ изъ воды поставленные для ловли рыбы вентері, верші.
4) = кілок 4. На ключку почепила рушник.
5) Крючекъ для вязанія рукавицъ изъ шерсти.
6) Крючекъ для протягиванія нитей сквозь начиння и блят (у ткачей).
7) Родъ деревяннаго крючка у колесника, которымъ прихватывается ступица съ одной стороны и сверху, когда въ ней пробиваютъ отверстія для спицъ.
8) У гребенщика: деревянный крючекъ съ подвязанною веревочкою подножкою или педалью для прижиманія палки съ нарѣзками, придерживающей при работѣ пластинку рога.
9) Петля, образованная ниткою, снуркомъ, веревкой. 23.
10) Ростокъ. ключки пускати. Проростать (о сѣмени).
11) Переносно. Хитрость, зацѣпка; придирка. ключки собі шукати. Искать предлога. ключку закинути. Намекнуть.
12) Родъ дѣтской игры. Ум. ключечка.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Розчепнутися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегнуться. Корсет розчепнувся. «
Рубок, -бка, м.
1) Тонкое полотно. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкі вибірає та кроїть та приміряє на панночку. III. 39). Шила кошульку з тонкого рубку.
2) Тонкій перкалевый или батистовый платокъ. Шовковий пояс крижі покрив, тонкий рубок на всю голову. Увила головку в рубок тонесенький. Ум. рубо́чок, рубонько. Один рубонько — голову завивати, другий рубонько — дитятко повивати.
Цмокання, -ня, с.
1) Чмоканье.
2) Цѣлованіе.
