Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корх

Корх, -ха, м. 1) Мѣра длины въ ширину ладони или въ четыре пальца. В старі годи бач на цін міряли корхами. Харьк. г. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Черниг. у. Виріс на три корхи вгору. Г. Барв. 317. 2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРХ"
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
До-Щер́ця нар. До дна, до остатка. До-щерця повибірали воду в колодязі. Харьк. І що взнаю, добродії, все до-щерця роскажу. Сніп. 107.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.
Кревність, -ности, ж. Родство.
Ма́тірний, -а, -е. Сдѣланный изъ матірки. Cм. матірка 2. Матірне прядіво. КС. 1893. VII. 80. Матірне полотно. Волч. у.
Ме́стниця, -ці, ж. Мстительница.
Мши́ти, -мшу, -мшиш, гл. Конопатить мхомъ. Желех.
Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. К. ПС. 5, 75. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват. К. ПС. 25.
Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. Чуб. V. 277. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Стихомиритися, -рюся, -ришся, гл. = утихомиритися. Пройшла та й буча, (тихомирилось в селі. О. 1862. II. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.