Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Дністер, Дністро́, -стра́, м. Рѣка Днѣстръ. А ти прощай, Дністер, ой ти річко мутная, вже ж нам більше з тебе води не пити. Ум. Дністрочок.
Дряпня́, -ні́, ж. 1) Царапаніе. 2) Сдираніе, обдираніе.
Забі́чи, -біжу́, -жи́ш, гл. = забігти.
Кибалка, -ки, ж. Родъ головного женскаго убора. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Ум. киба́лочка. Крають китаєчку, зшиють кибалочку та на твою головочку. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку.
Кормити, -млю, -миш, гл. Кормить. Хлібом кормлють, а стеблом очі колють.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить.
Позурочувати, -чую, -єш, гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала.
Прогній, -но́ю, м. Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Низкое мѣсто, заливаемое водой по крайней мѣрѣ на полъ лѣта. Топкое мѣсто. Кобилиці... у прогної поховались. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина.
Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ).
