Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья.
Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти.
Моторя́ка, -ки, м. = моторун. Та й моторяка ж з вас! — сміюся.
Нахожалий, -а, -е. Пришлый, захожій. Він не тутешній; у нас таки сіх жидів чимало, а се так якийсь нахожалий, хто його зна, відкіля він.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Побілили... полотно.
Повирубувати, -бую, -єш, гл. Вырубить (во множествѣ).
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Поскоромитися, -млюся, -мишся, гл. Оскоромиться.
Поспольний, -а, -е. Безпостный, когда нѣтъ поста.
