Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчага

Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧАГА"
Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
До-Ще́ти нар. = до-щенту.
Западня́, -ні, ж. 1) Глубокая долина, западина. 2) Западня, ловушка. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попавсь був я у таку западню. К. ЧР. 112. Ум. западе́нька.
Кізій, -я, -є. Козій. Желех. кізє молоко́ = кітче молоко. Вх. Уг. 244.
Ласько, -ка, м. = ласун.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Попхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо поплакать, всхлипывая, хныча. Попхикало маленьке трохи та й замовкло. Харьк.
Потайком нар. = потай. Да й проситься у дівчини потайком. Мет. 121.
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана. Херс. г.
Христоносець, -сця, м. Христоносецъ. Годився, не хрестився, а був христоносець. (Загадка: оселъ). Ном., стр. 293, № 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.