Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчага

Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧАГА"
Бичий, -а, -е. Бычій. Вас. 163.
Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. Шух. І. 186, 187. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты. Шух. І. 109.
Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ. Вх. Зн. 21.
Вузда, -ди, ж. 1) Узда. 2) Длинная веревка, привязанная къ крыльямъ невода — для вытягиванія послѣдняго. Вас. 186.
Згото́вити Cм. зготовляти.
Куля, -лі, ж. 1) Шаръ. Сподівався колись добути свою законну долю і місце на земляній кулі. Левиц. І. (Правда, 1868, 423). 2) Пуля. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. № 83. Щоб тебе перша куля не минула. Ном. № 3771. кулі лити. Врать. Кулі ллє. Ном. № 6939. 3) Ядро. 4) = милиця. Він на кулі ходе. Ум. кулька.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Небезпремінно нар. Непремѣнно. Мнж. 186.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ. Черк. у.
Побадьорнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе. Мир. ХРВ. 257.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.