Витирати, -раю, -єш, сов. в. витерти, -тру, -треш, гл.
1) Вытирать, вытереть. Витри лаву.
2) Вытирать, вытереть, стирать, стереть.
3) — сірничка. Зажечь спичку. Нема в віщо витерти сірничка. — огню. Добыть огня треніемъ. Витер огню деревом об дерево.
Відповісти Cм. відповідати.
Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Ум. вільшка.
Поодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ).
Пстружок, -жка, м. Ум. отъ пструг.
Різниківна, -ни, ж. Дочь мясника или торговца мясомъ.
Стройний, -а, -е. = стрійний. Грицько з Марухою, стройною чорнюхою та шукав собі місця.
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль.
Червіньковий, -а, -е. Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды).
Шкідливо нар. = шкідно 1.
