Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть.
Згурти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Собраться вмѣстѣ.
Напере́д нар. 1) Напередъ, впередъ. Побігши наперед, зліз на шовковицю. 2) Впередъ, сначала, прежде всего. Наперед усіх благословення прохав. Нехай дадуть мені наперед гроші. 3) Впредь. Дай, Боже, наперед лучче.
Нехтянка, -ки, ж.
1) Нефтяной колодезь.
2) Сосудъ для нефти.
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала.
Понакошувати, -шую, -єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Скіпатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, привязываться, приставать. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? вона не була в лісі.
Стягнути, -гну́, -неш, гл. = стягти.
Шеберхнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути. Ніщо не шеберхне.
