Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчитися

Корчитися, -чуся, -чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Чуб. І. 85. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі. Стор. МПр. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧИТИСЯ"
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Дебе́ло нар. Дебело, толсто, плотно.
Дича́к, -ка́, м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки. Чуб. VII. 426.
Завинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обвинить. Завинували жінку. Камен. у.
Зачі́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. зачеса́тися, -чешу́ся, -шешся, гл. Зачесываться, зачесаться, причесываться, причесаться.
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Присміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, рѣшиться. Як би присмів, то б убив. Н. Вол. у.
Стіки, стіко, нар. = стільки. ХС. VII. 459. Чуб. II. 292.
Ужище, -ща, с. Веревка. Чуб. VI. 112. Cм. ужисько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.