Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростявий

Коростявий, -а, -е. = короставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном. № 3254. Коростява чухмариться. Грин. III. 652.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВИЙ"
Величність, -ности ж, 1) Значеніе, значительность, достоинство. Козаки у хлібі кохаються, ото як зійдуться, то й пита один одного: а скілько у тебе хліба, бо він у чому иншому величности не покладає. Могил. у. 2) Величественность.
Висвиснути, -ну, -неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув. Н. п.
Виткати, -тчу, -чеш, гл. Соткать, выткать. Рушники виткали і принесли. Рудч. Ск. II. 100.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Ляшо́та, -ти, ж. соб. = ляхва. Вх. Лем. 433.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Передягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. передягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Переодѣваться, переодѣться.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Спозадавна нар. Очень давно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.