Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростявий

Коростявий, -а, -е. = короставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном. № 3254. Коростява чухмариться. Грин. III. 652.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВИЙ"
Бідник, -ка, м. = бідак. Вх. Уг. 227.
Голосонько, -нька, м. Ум. отъ голос.
Ґоспо́дарів, -рева, -ве Хозяйскій, принадлежащій хозяину. Ґосподарева мама дістала кожух. Гн. II. 12.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Досмали́ти Cм. досмалювати.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Підбільшити, -ся. Cм. підбільшувати, -ся.
Похвальшувати, -шу́ю, -єш, гл. = пофальшувати.
Путина, -ни, ж. Сосудъ для молока. Шух. I. 186. Сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.
Устаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Уже встарів віл. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.