Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростявий

Коростявий, -а, -е. = короставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном. № 3254. Коростява чухмариться. Грин. III. 652.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВИЙ"
Ваканцьовий, -а, -е. 1) Вакантный. 2) Заштатный, отставной. Ісправники все ваканцьові. Котл. Ен. ІІІ. 28.
Виплести Cм. виплітати.
Греци́ло, -ла, с. Квасцы. Шух. І. 254. Cм. Галун.
Затіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заті́ятися, -ті́юся, -єшся, гл. Затѣваться, затѣяться. Ніхто не сподівався і гадки не мав, що теє затівається. О. 1861. VII. 6.
Лебедочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться. Мнж. 188.
Понашматовувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать, нарвать кусковъ.
Посліпити, -плю, -пиш, гл. Ослѣпить (многихъ). К. МБ. X. 14. Баньки їм бодай посліпило. Ном. № 3714.
Розорювати, -рюю, -єш, сов. в. розорати, -рю́, -реш, гл. Распахивать, распахать. Ой висока полонина з вітром говорила, хиба ж її розорити, жито би родила. Шух. 1. 200.
Учинити, -ся. Cм. учиняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.