Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростявий

Коростявий, -а, -е. = короставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном. № 3254. Коростява чухмариться. Грин. III. 652.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТЯВИЙ"
Вл... Кромѣ ниженаходящихся словъ, Cм. еще ул...
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Десятолі́тній, -я, -є. Десятилѣтній. Збагатилось (козацтво) за десятолітню війну з ляхами. К. ЧР. 4.
Жабни́к, -ка́, Раст. a) Caltha palustris. Вх. Пч. І. 9. б) Alisma plantago. Вх. Уг. 237.
Ковзелиця, -ці, ж. Гололедица. От ковзелиця, — насилу до хлівчика дійшла. Черниг. у.
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Н. п. Нараяв я до баби добрих людців.
Полотенко, -ка, с. 1) Ум. отъ полотно. 2) Полотно для сита. В'язка личаних полотенків на решета. О. 1862. IX. 63. 3) = полотенце 3. Вх. Уг. 261.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець. Шевч. ІІ. 245.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.