Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кородкий

Кородкий, -а, -е. Вольной, хилый, слабый. Цей віл кородкий на ноги: як горяна дорога, — верстов 20 пройшов, — уже й кульгає. Донск. обл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОДКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОДКИЙ"
Безмір, -ру, м. = безмір'я. Желех.
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Лю́брик, -ка, м. и лю́брика, -ки, ж. Вапъ (красный карандашъ). Харьк.
Неохая, -хаї, об. Неряха.
Пиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула. Мнж. 131.
Піяцтво, -ва, с. Пьянство. Желех.
Привезти, ся. Cм. привозити, -ся.
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Фарб'ярство, -ва, с. Красильное искусство. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОДКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.