Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кородкий

Кородкий, -а, -е. Вольной, хилый, слабый. Цей віл кородкий на ноги: як горяна дорога, — верстов 20 пройшов, — уже й кульгає. Донск. обл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОДКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОДКИЙ"
Африка́нський, -а, -е. Африканскій. Левиц. І. 508.
Бурлаченько, -ка, м. Ум. отъ бурлак.
Гейки меж. Въ значеніи; ѣхать впередъ въ слѣдующей поговоркѣ. Ні стейки, ні гейки. Ном. № 13864.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій. Ном. № 8917.
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Улогий, -а, -е. Ровный, плоскій безъ возвышеній. Улоге поле. Улоге землище. уло́га гора. Гора съ некрутымъ подъемомъ. Вх. Зн. 73.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОДКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.