Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча.
Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
За́здрівий, -а, -е. = заздрісний. Заздрівому боком вилізе.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Очай нар. = ачей. Очай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, очай би чи не повиривала якорі в турецької каторги.
Повторне нар. Вторично.
Подібний, -а, -е. 1) Подобный, похожій.
2) Пригожій, красивый.
3) Годный.
Позирати, -ра́ю, -єш, сов. в. позирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, глянуть. Да полядаю, да позираю да на ту чорну хмару. Позирнувши на них гнівно, рече чоловікові.
Потур, -ру, м. Поблажка, потворство. Потуру дітям не даю, навчаю. Потуру не давав Василеві, щоб ще гірш з того чого не вийшло.
Укрівавлювати, -люю, -єш, сов. в. укрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить. Чого в тебе, Янку, ручка вкрівавлена?
