Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коронний

Коронний, -а, -е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали. К. ЧР. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОННИЙ"
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Єв. Мр. III. 4. Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив? Гліб. 14.
Мсти́ти, мщу, мстиш, гл. Мстить. Встрѣчено въ фальсифицированной исторической пѣснѣ: Вовкулакам, кателикам, мстючи зраду здала. Срезн. Запорожск. Ст. Часть. І. 38.
Намуги́катися, -каюся, -єшся, гл. Намурлыкаться.
Народо́вець, -вця, м. Народникъ. Ми... носимо народню свиту, бо ми, народовці, стаємо на бік народа. Левиц. Пов. 159.
Підрізати Cм. підрізувати.
Пообдиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (о многихъ). Дощ іде, а люде ж то сидять на базарі, померзли, пообдимались як сичі. Кіевск. у.
Придавити Cм. придавлювати.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою. Грин. III. 321.
Угукати, -каю, -єш, гл. Говорить: угу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.