Берест, -та, м.
1) Берестъ, Ulmus campestris L.
2) — білий = береза, Betula alba.
3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. Ум. бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Ув. берестище, берестяна.
Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється,
Гряд, -ду, м. Іде гряд. З пари робиться роса, иней, сніг, гряд.
Змилок, -лка, м.
1) Смыленный кусокъ мыла.
2) мн. зми́лки. = змилини.
Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ.
Лима́н, -ну, м. 1) Лиманъ, расширенное устье рѣки. Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє. Сине море звірюкою то стогне, то виє. Чорним морем далеко гуляли... На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низенько уклоняли. 2) Большое и глубоководное озеро, незаросшее камышемъ. 3) Раст. Ranunculus acris.
Повідпасуватися, -суємося, -єтеся, гл. Откормиться (о многихъ).
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Подорожня торбина в мене на плечах. Подорожня сукня. Пишу про свої подорожні вражіння. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Подорожній живіт підкрепити. Набожний — як жид подорожній. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Подорожня скриня. Чемоданъ.
2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло.
Позастрявати, -ряємо́, -єте, гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали.
Почитувати, -тую, -єш, гл. Читать. Книжки німецькі так як справжні німці почитували. Почитували в церкві, що війна буде. А батюшка почитує да все кадить... по церкві.
