Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бувалець

Бувалець, -льця, м. Бывалый, опытный человѣкъ. бувати у бувальцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУВАЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУВАЛЕЦЬ"
Блимавка, -ки, ж. Блуждающій огонь. Желех.
Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
За́куток, -тка, за́куточок, -чка, м. Ум. отъ за́кут.
Кунштовий, -а, -е. Художественный, артистическій. За стіною скрізь виглядали кунштові верхи оранжереї. Левиц. І. 217.
Пообгравати, -граю́, -єш, гл. Обыграть (многихъ).
Пристін, -ну, м. Отвѣсный берегъ рѣки. Харьк.
Раква, -ви, ж. Масляница, масленка. Шух. І. 307.
Чиркун, -на, м. = цівкун. Вх. Пч. II. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУВАЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.