Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бувалець

Бувалець, -льця, м. Бывалый, опытный человѣкъ. бувати у бувальцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУВАЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУВАЛЕЦЬ"
Бережно нар. Бережно, осторожно. Ум. бережненько.
Жупани́на, -ни, ж. Кафтанишко. Ходить панич по долині в червоній жупанині. Ном. с. 296, № 179. Ум. жупани́нка.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Збан, -ну, м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415.
Звіро́к, -рка́, м. Ум. отъ ii. звір.
Можли́во нар. Возможно. Аже знаєш, що се неможливо. Федьк.
Напі́рник, -ка, м. 1) Исподняя наволока пуховика, подушки. Сим. 133. Вас. 192. 2) Пеналъ.
Оголити, -лю, -лиш, гл. = обголити.
Путик, -ка, м. Ум. отъ пут.
Сд... = зд.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУВАЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.