Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

короновка

Короновка, -ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці. Гол. IV. 383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОНОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОНОВКА"
Ґурґу́ла, -ли, ж. = Ґорґоля. Вх. Лем. 408.
Обстановити, -влю́, -виш, гл. = обставити. Мет. 146.
Оханутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Оханувся та за діло взявся. Мкр. Н. 40. Оханись, Господь з тобою. Мир. ХРВ. 52.
Покмітливий, -а, -е. Замѣтливый, примѣтливый. Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова. Канев. у.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Попереваблювати, -люю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя. Котл. Ен. IV. 14.
Тверезісічко нар. = тверезісінько. Желех.
Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами. МУЕ. ІІІ. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОНОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.