Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Отпаять.
Гнівання, -ня, с. Дѣйствіе гнѣвающагося, тнѣвное состояніе. Як вам не обридло те гнівання?
Домари́ти, -рю́, -риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості?
Їрований, -а, -е. Шитый тонкими нитками мелкими стежками.
Одненький, -а, -е., Ум. отъ один.
Озувати, -ва́ю, -єш, сов. в. озу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, озуть. Ізвечора русу косу чесала, а опівночі черевички озувала.
Попідколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала.
Прошкодитися, -джуся, -дишся, гл. Провиниться. Прошкодиться в чім небудь, сором між людьми; або кари злякається, от і дасть дропака в Січ.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива.
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна).
