Болячкуватий, -а, -е. Покрытый нарывами, чирьями.
Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі.
2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Ціновим ґудзем застебнувся. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного.
Доса́донька, -ки, ж. Ум. отъ. доса́да.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас.
Загрякоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загрюкотіти.
Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня).
Полигатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).
Шурубура, -ри, ж.
1) = шуря-буря.
2) Куралесникъ. Дивись, який шурубура!
