Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен.
Вівчий, -а, -е. Овечій.
Гніт, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Зубчастий, зубчатий, -а, -е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Зубчасті стіни. зубчастий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки.
Підхожий, -а, -е. Похожій. Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти.
Скипітися Cм. скипатися.
Сміти, -смію, -єш, гл. Смѣть, осмѣливаться. Козак дівку вірно любить, ганяти не сміє.
Телій, -лія Болѣзнь: сибирская язва. У Манжуры: воспаленіе у лошадей и скота.
Теліпайло, -ла, с.
1) Висящій, качающійся предметъ.
2) Безполезный, лишній человѣкъ.
Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus.
