Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коровай

Коровай, -ваю, м. Свадебный хлѣбъ. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. Шевч. 108. коровай бгати. Дѣлать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВАЙ"
Ара́пський, -а, -е. 1) Арабскій. 2) Негритянскій.
Воротило, -ла, с. 1) = навій. Вх. Уг. 247. МУЕ. ІІІ. 24. Шух. І. 255. 2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу. 3) Часть токарні (Cм.). Шух. І. 305. 4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ. Волч. у.
Вощок, -щка, м. Ум. отъ віск.
Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. Левиц. Пов. 276. А срібная хвиля.... дзюркотить. К. Досв. 70.
Дога́н I, -ну, м. = Догана. К. Псал. 106.
Пагоння, -ня, с. соб. отъ пагін.
Попід пред. 1) Подъ. Попід темним гаєм. Шевч. Попід очі смуги. Св. Л. 103. 2) Вдоль чего. Ото пішов наш шлях попід ліс. Литин. у. Пішов любко попід ниви, попід левадочку. Ой не видко його стану, лише головочку. Гол. IV. 459.
Пруський, -а, -е. Прусскій. Г. Барв. 298.
Чебрик, -ку, м. = чебрець. а). Мкр. Г. 38. Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана. Мил. Св. 62.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОВАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.