Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коровай

Коровай, -ваю, м. Свадебный хлѣбъ. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. Шевч. 108. коровай бгати. Дѣлать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВАЙ"
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки. Шух. І. 109.
Ігранка, -ки, ж. Игра. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Паліночка, -ки, ж. Ум. отъ палінка.
Повманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить во что (многихъ). Повманюй поросят у хату.
Полусеток, -тка, м. ? Накупив шість полусетків полотна. Драг. 336.
Приджиджулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити. Сим. 183.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Струк, -ка, м. 1) Струкъ. Бобові струки. 2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. стручо́к, стручечок.
Труп IIмеж. Крикъ ворона. Вх. Уг. 271.
Увити, -ся. Cм. увивати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОВАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.