коровай
Коровай, -ваю, м. Свадебный хлѣбъ. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. коровай бгати. Дѣлать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 285.
Том 2, ст. 285.