Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коровай

Коровай, -ваю, м. Свадебный хлѣбъ. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. Шевч. 108. коровай бгати. Дѣлать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВАЙ"
Бракувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує. Фр. Пр. 116. 2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Стор. МПр. 24. Чого вам бракує, то си докупіт. Фр. Пр. 116.
Вевекати, -каю, -єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.). Лохв. у.
Занату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться.
Кобець, -бця, м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є. Чуб. І. 60.
Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Рудч. Чп. 89. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». О. 1861. XI. 56. 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Мир. ХРВ. 125. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. Грин. III. 312. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. МВ. І. 44. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. Мир. Пов. II. 78. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Єв. Л. І. 16. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Левиц. І. 497. Наверни мене на жидівську віру. Мнж. 122. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. Черниг. г. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. МВ. І. 28. Він хоч і прогуля, так він і наверне. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Падатися, -даюся, -єшся, гл. = падати 5. Дуже любила надаться коло нас. Сим. 231.
Понашивати, -ва́ю, -єш, гл. Нашить (во множествѣ). На тіх латках нові латки понашивано. Г. Барв. 304. Ти собі понашиваєш дорогих суконь. Левиц. Пов. 59.
Свиняка, -ки, ж. = свиня. Маркев. 63. У господарстві була в того чоловіка, вибачайте, свиняка. Драг. 81. Ум. свинячка. Є вже й свинячка, і курчатко, а далі й корівчина. Грин. II. 152.
Твердішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тверже.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОВАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.