Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

королівщина

Королівщина, -ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОЛІВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОЛІВЩИНА"
Ґре́че нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ: Він став біля печі та й почав підпивати пивце грече. ЗОЮР. І. 204.
Дрюка́рня, дрюко́ваний, дрюкува́ння, дрюкува́ти = друкарня, друкований, друкування, друкувати.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Незграбний, -а, -е. Неловкій, неуклюжій, неповоротливый.
Підітнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = підтятися. Ніжки їй підітнулись — упала. МВ. І. 76.
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Попереступати, -па́ю, -єш, гл. Переступить (во множествѣ).
Прищебнути, -ну, -неш, гл. Застегнуть. Прищебни гаплик.
Розімяти, -ся. Cм. розминати, -ся.
Увесьденички нар. Цѣлый день. Чоловік увесьденички в полі. Г. Барв. 197. Увесьденички усе говорили. Кв. І. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОЛІВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.