Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу.
Довга́нь, -ня́, м. = Довгаль 1.
Досі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!... таке тепер і стало!
Дратува́ння, -ня, с. Раздраженіе.
Колачиння, -ня, с. = колачини. У тиждень було у нас колачиння.
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував.
Напу́тниця, -ці, ж. Наставница. Порадо милая моя, напутнице моя і мати.
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться.
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі.
