Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

королевенко

Королевенко, -ка, м. = короленко. Ой поїхав та королевенко на погуляння. Г. Барв. 492.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОЛЕВЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОЛЕВЕНКО"
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Круть меж., выражающее быстрый поворотъ. Хоч круть верть, хоч верть круть. Ном. № 8037.
Одноралля, -ля, с. Пахота одинъ разъ. Кролев. у.
Побанувати, -ну́ю, -єш, гл. Погрустить. Желех.
Поворочуватися, -чуюся, -єшся, гл. = повертатися. Олена усюди по господарству поворочувалась. Кв.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Самотека, -ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. К. ЧР. 257. Cм. еще русскій переводъ «Черн. Рады». Повѣсти. К. I. 229.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку. Черниг. у.
Станенька, станечка, -ки, ж. Ум. отъ станя.
Убезвічити, -чу, -чиш, гл. = обезвічити. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОЛЕВЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.