Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. На домовій раді в гетьмана. Збували... скот і рухомость домовую. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. домо́вий дідько. = домовик.
Напожи́ткуватися, -куюся, -єшся, гл. Попользоваться; накопить (имущества).
Підслухувати, -хую, -єш, сов. в. підслухати, -хаю, -єш, гл. Подслушивать, подслушать. Підслухав, що змій каже його вбить.
Помурмотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Понабувати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Надѣть обувь (во множествѣ или о многихъ).
2) Пріобрѣсть (во множествѣ). Десь понабували й дерева.
Посупити, -плю, -пиш, гл.
1) Нахмурить.
2) = похнюпити. Голову посупив.
Синіти, -ні́ю, -єш, гл. Синѣть. Кругом його степ, як море широке, синіє.
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці.
Цілковий II, -вого, м. Рубль, цѣлковый. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.
