Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Кадіб, -доба и кадівб, -довба, м. 1) Большая кадка, употребляющаяся для храненія зерна или муки, капусты и пр. Наше просо в кадобі. На городі капуста росла, в стозі насічена, в кадовбі наквашена. 2) Квасильный чанъ для обработки кожъ. 3) Часть древеснаго пня, пустая въ срединѣ и вставляемая въ родникъ вмѣсто колодезнаго сруба. Ум. кадібець, кадовбець.
Кутя, -ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Кутя на покуті, узварі, на базарь. кутя багата. Канунъ Рождества, сочельникъ. кутя голо́дна. Канунъ Крещенія. передати куті меду. Пересолить (иносказ.).
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком.
Підтикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Паничу, я вас підтичу.
Репаний, -а, -е. 1) Корявый, потрескавшійся. Дуже спіла диня — репана.
2) Простой, грубый, неотесанный. Репані мужики.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Сполохати, -хаю, -єш, гл. = сполошити. Сполохав пташку в вишневім садочку. Нащо ти її так сполохав?
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Шасть, що Бог дасть. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. І веселенька шасть у хату. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть.
