Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корост

Корост, -ту, м. Корни и пр. на полѣ. Коросту багацько на полі. Чигир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТ"
Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.
Діво́чий, -а, -е. Дѣвичій. Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, як він того хоче. Шевч. 133. Проливав кров червону річками. То не кров, аж дівоча краса. Чуб. V. 7. Дівочий манастирь. Шевч. Діво́ча гімна́зія. Женская гимназія. О. 1861. І. 321. Дівчата з дівочої гімназії. О. 1862. II. 52. Діво́ча кров. Раст. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. І. 111.
Загати́ти Cм. загачувати.
Заколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. 1) Намѣшивать, намѣшать, наболтать, разболтать, — напр. муку въ водѣ и пр. Висівок там заколоти. Хата, 178. 2) Только сов. в. Произвести ссору, раздоръ, смуту.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш. Вх. Лем. 461.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой. Гол. Од. 14.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44.
Сум'яття, -тя, с. Суматоха. Левч. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.