буждиґарня

Буждиґарня, -ні, ж. Старая, разваливающаяся хата. Шух. І. 112.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.

Випадкові слова

Кручінка, -ки, ж. Крендель. Вх. Зн. 30.

повністю...

Неслухняний, -а, -е. = неслух'яний. Сказано, що неслухняні. Ном.

повністю...

Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).

повністю...