Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Калачити, -чу, -чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть.
Ковалювати, -люю, -єш, гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Очужілий, -а, -е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками.
Понявчати, -чу́, -чи́ш, гл. = понявкати.
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро.
Розноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. рознестися, -суся, -сешся, гл. Разноситься, разнестись, разлетѣться. Піра по лугах рознеслося.
Сонце, -ця, с.
1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. схід-со́нця. Востокъ. захід-со́нця. Западъ. по́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: поки світ-сонця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. Ум. со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
