Борзитися, -жуся, -зишся, гл. Торопиться. Не борзися, з повагом.
Викладчастий и викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Cм. викладаний.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу.
Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Захи́стник, -ка, м. Защитникъ.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Лебедина, -ни, ж.
1) Лебедь-самка. Ой білая лебедина тихий Дунай сколотила.
2) Лебяжье мясо. А в Кирильця вечеря: буде рибка печена... лебедина варена.
Обжерти, -ся. Cм. обжирати, -ся.
Скручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. скрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Сворачиваться, свернуться. Дерево гадюкою скрутилось. 2) Потерпѣть неудачи въ дѣлахъ, свихнуться. Хоч би я за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться. 3) Только сов. в. Околѣть, умереть. 4) Только сов. в. Сойти съ ума, обезумѣть. Гріх осиковою палкою бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться. 5) Безл. Прійтись плохо, тяжело. Ей, чоловіче, скрутиться тобі! от яконом буде бить.
