Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Ганчарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ.
Доси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Досиживаться, досидѣться. До того досиділась, що й сорочки на хребті нема.
Кваплення, -ня, с.
1) Торопливость, поспѣшность.
2) Прельщеніе.
Липне́вий, -а, -е. Іюльскій.
Молодо́щі, -щів, ж. Молодыя лѣта. Пом'яніте дні нашої слави, наших веселих молодощів.
Позаралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зарадити, но во многихъ мѣстахъ.
Поперенюхувати, -хую, -єш, гл. Перенюхать (во множествѣ).
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання.
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
