Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

короста

Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТА"
Варінник, -ка, м. Родъ кухоннаго горшка. Шух. І. 264.
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Змилуватися, -луюся, -єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, Боже, надо мною з високого неба! Чуб. V. 362. Ой пустіть мене, пустіть!... Змилуйтеся! МВ. ІІ. 49. Змилувався Бог над раком та ззаду очі дав. Ном. №4684.
Зморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть.
На́дмір II, надмі́ру, нар. Чрезмѣрно.
Підмезинний палець. Безымянный палецъ. Зміев. у.
Поділити, -ся. Cм. поділяти, -ся.
Прем нар. = притьмом. В мене шия чиста... що-дня мию, хиба вже прем часу не маю. Св. Л. 171.
Строчільний, -а, -е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне. Вас. 161.
Хлопчак, -ка, м. = хлопець. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.