Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

короста

Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТА"
Верескотня, -ні, верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Мине виноваті, — тих виноватьте. Грин. ІІІ. 447.
Затокма́чити Cм. затокмачувати.
Котелок, -лка, м. 1) Ум. отъ коте́л. Докопавсь до грошей да й витяг як сили мога котелок хороший. ЗОЮР. II. 88. 2) мн. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139.
Крагулець, -льця, м. 1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.
Нехта, -ти, ж. = нахта.
Пралев, -ва, м. Самый сильный левъ? Я, — каже, — лев. — А я пралев. Чуб. II. 123.
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Фраснути, -ну, -неш, гл. Ударить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.