Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

короста

Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТА"
Виноват, виноватий, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. Ні сном, ні духом не виноват. Ном. № 4055. Нехай на себе жалкує виноватий. Ном. № 7067. 2) Должный, должникъ.
Жирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Роскошествовать. Жируешься, як нірка в салі. Ном. № 1722.
Зотнутися, -нуся, -нешся, гл. = зітнутися. К. Досв. 172.
Кухаренко, -ка, м. Сынъ повара.
Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Пропекти, ся. Cм. пропікати, -ся.
Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).
Уговтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. уговтатися, -таюся, -єшся, гл. = оговтуватися, оговтатися.
Удовольнити, -ся. Cм. удовольняти, -ся.
Укоротити Cм. укорочати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.