Архикня́зь, -зя, м. Эрцгерцогъ
Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща.
Відралитися, -люся, -лишся, гл. Окончить ралити.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Лясь! меж. Хлопъ! шльопъ! щелкъ! Лясь дверима, аж глина з стелі посипалась. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Лясь зубами.
Портянка, -ки, ж. Сукно съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ.
Троха нар. Обыкновенно въ соединеніи съ лишень, чи: троха лиш, лишень, троха чи. Едва-ли, чуть-ли. У Оглаві... Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш! Троха лишень чи не отой зробив шкоду мені. Троха, чи не пішли вони в ліс.
Уважати, -жа́ю, -єш, сов. в. уважити, -жу, -жиш, гл. 1) Принимать, принять во вниманіе, обращать, обратить вниманіе, смотрѣть, взирать. Ой, мати, мати, серце не вважав, — кого раз полюбить, з тим помірає. Вони на сльози не вважали. Не вважайте, люде добрі, що я швець: говоріть зо мною, як з простим. Вважайте, що чуєте. Чи добра кобила? — Вважайте сами. 2) — за кого, що. Считать кѣмъ, чѣмъ, принять за кого, что. Ми тебе за святого вважаємо. Дума, що дурень його вважає за чорта. 3) Полатать, думать, подумать. То їхав чоловік волами і питав у них: «А що, волики, як уважаєте, де будемо ночувати?
Ужище, -ща, с. Веревка. Cм. ужисько.
Харлак, -ка, м. = харпак. Мій тато був багатіший, та не свистав у церкві, а ти такий харлак, та свищеш.
