Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коропавиця

Коропавиця, -ці, ж. = коропа. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОПАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОПАВИЦЯ"
Бігцем нар. Бѣгомъ. А він бігцем, бігцем з кіньми. Камен. у.
Віче, -ча, с. Вѣче, общественное собраніе; въ Галиціи митингъ, народное собраніе.
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Гарманка, -ки, ж. Катокъ, которымъ молотять. Славяносерб. у.
Із'є.. Cм. з'є.
М'я́со и мня́со, -са, с. Мясо. Не буде з тої кози м'яса. Ном. № 5647. Коза наша й мнясо наше. Ном. № 7462. Ум. м'ясце, мнясце́.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Скликанчик, -ка, м. Ум. отъ скликанець. На дзвіниці дзвонять у скликанчик. Кв. 1. 241.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Васильк. у. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОПАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.