Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростій

Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТІЙ"
Безносий, -а, -е. Не имѣющій носа, безносый. Де багато баб, там дитя безносе. Ном. № 6667.
Викруглити Cм. викругляти.
Вичапати, -паю, -єш, гл. Съ трудомъ выбраться. Ледві вичапав відтіля. О. 1862. VI. 61.
Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Морга́ння, -ня, с. Морганіе, миганіе.
Оскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. оску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. = обскубати, обскубти.
Павиний, -а, -е. Павлиній. Тоді я, мати, прийду до вас, як павине пір'я на спід потоне. Чуб. V. 881.
Розізнати, -ся. Cм. роззнавати, -ся.
Тіснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться тѣснѣе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.