Ачу́, меж. = Ацю.
Ґрана́т, -ту, м. = Граната.
Доїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. дої́сти, -ї́м, -їси́, -ї́сть, -їмо́, -їсте́, -їдя́ть, гл. 1) Доѣдать, доѣсть. 2) Ѣсть въ достаточномъ количествѣ, насыщаться. Чого ізмарніло твоє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала? Як не доїси, то й святого продаси. На ж тобі, милий, вечеру з обідом, не доїси стравою, то намагай хлібом. 3) Наскучать, наскучить, досаждать, досадить. Ну та й доїда клята корова, що все втікає. Мені Найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син. Чи я тобі, матінко, доїла, що я в твоїй світлонці сиділа. Также и безлично. Виведь мене од батенька: вже мені у батенька доїло.
Захорошиты, -шію, -ешъ, гл. Похорошѣть.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі.
Наполу́митися, -млюся, -мишся, гл. Твердо рѣшиться на что. Він як наполумиться на що небудь, то нічим його не зіб'єш.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати.
Піщанець, -нця́, м. Песчаная почва. Тут у нас, знаєте, земля не родюча на хліб, бо все піщанець.
Пранцюватіти, -тію, -єш, гл. Болѣть, покрываться сифилитическими язвами, сыпями.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
