Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростій

Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТІЙ"
Брязкання, -ня, с. Бряцаніе. Левиц. Пов. 156.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего. Желех.
Заме́рзлий, -а, -е. Замерзшій, мерзлый. Знайшли у снігу замерзлого. Мир. Пов. І. 122. На замерзлу землю як упаде сніг хочень і великий, то хлібові теє не шкодить. Камен. у.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Пережидати, -да́ю, -єш, сов. в. переждати, -ду́, -де́ш, гл. Пережидать, переждать. Переждало трохи, — знов стукає. МВ. (О. 1862. III. 56).
Порусявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Сповиття, -тя, с. Пеленаніе, пеленки. Ой спи, дитя, без сповиття! Маск.
Такісінький, -а, -е. Совершенно такой. Шейк.
Хурія, -рії, ж. 1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. О. 1862. V. 66. На дворі хвижа та хурія. Ном. № 6851. 2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде. Рудч. Ск. ІІ. 130.
Шахварка, -ки, ж. = шапарка. З ким же мій миленький спатоньки ляже: чи з шахваркою, чи з шинкаркою? Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.