Відспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Перестать пѣть. Соловейки вже відспівалися.
Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Люди́ща. Ув. отъ люде.
Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Наважили злі вороги утопити мою душу. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». 5) — руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку.
Паровина 2, -ни, ж. Поле, выоранное на паръ. Cм. паренина, парениця. Ум. парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити.
Переріз, -зу, м. Срѣзъ, половина перерѣзанной поперегъ бочки. Уже повен переріз води наносила.
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею.
Позгнивати, -ваємо, -єте, гл. = погнити.
Умовкати, -каю, -єш, сов. в. умо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать, умолкнуть. Чогось умовкав посеред розмови. Навіки милий глас умовк. Умовк кобзарь сумуючи.
Французький, -а, -е. Французскій. Вірші.... французькі.
