Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчик

Корчик, -ка, м. Ум. отъ корч.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧИК"
Замости́ти Cм. замощувати.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Круглотварий, -а, -е. = кругловидий. Вх. Зн. 30.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Н. Вол. у. Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Н. Вол. у. Хоч лунь, а їдь! Н. Вол. у.
Накра́сти, -кра́ду, -деш, гл. Наворовать. Хотів груш накрасти. Ном. № 7689.
Пирщ, -ща, м. Прыщъ, нарывъ. Вх. Лем. 448.моровий. Карбункулъ. Вх. Лем. 448.
Порятунок, -нку, м. Спасеніе, помощь. Батю Зинову Чигиринський помочі — порятунку дай. Мет. 408. Ум. порятуночок.
Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна. Котл.
Стаєнка, -ки, Ум. отъ стайня.
Шелепати, -паю, -єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = шолопати. Вх. Зн. 82.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.