Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчик

Корчик, -ка, м. Ум. отъ корч.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧИК"
Вихрюватий, -а, -е. 1) Обильный вихрями. Зіма вихрувата. 2) Сокрушає беззаконним буйні глави вихрюваті. К. Псал. 152.
Гаїлка, -ки, ж. = гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Дорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани. Харьк.
Замі́тити Cм. замічати.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Мет. 43. Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Котл. Кн. І. 35. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. МВ. ІІ. 113. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка. О. 1862. IV. 30.
Матни́стий, -а, -е. Имѣющій большую матню. Чуб. VII. 416.
Навгли́бшки нар. = завглибшки.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186.
Придути, -ду́ю, -єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою. Драг. 253.
Стривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. Стривай! Стой! Постой! Обожди! Стривай лишень! чи чуєш? щось плаче. Шевч. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.