Будка, -ки, ж.
1) Ум. отъ буда.
2) Кладовая. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем.
3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ.
1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая....
5) Костный остовъ спины птицы.
Вільний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Наче тільки йому світ вільний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Волохатість, -тости, ж. Мохнатость, косматость.
Галасливий, -а, -е. Крикливый.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці.
Запе́кати, -каю, -єш, гл. = запроторити. Десь її далеко запекав.
Пацати, -цаю, -єш, гл. — ногами. Лежа на животѣ, бить ногами по землѣ.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Роковий, -а́, -е́ 1) Годовой, бывающій разъ въ году. Роковий ярмарок. Зов'єм віночки на всі святочки, на годовії, на роковії. До вас прийдуть рокові гості. Завтра святий празник, роковий день Великдень.
2) Годовой. Ой щоб ту ніч пожерла тьма страшенна, щоб не лічив її ніхто в раковім крузі.
Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки, ж. Ум. отъ хвиля.
