Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витуманити

Витуманити, -ню, -ниш, гл. Добыть обманомъ. (Циган) витуманив кусок сала. Рудан. І. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТУМАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТУМАНИТИ"
Беседонька, -ки, ж. Ум. отъ беседа.
Жеребцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює. Котл. Ен. IV. 12.
Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
Пометушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Посуетиться.
Поналускувати, -кую, -єш, гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом. Левиц. І. 234.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий. Ном. № 6324.
Трудяк, -ка, м. = трудовник. Полт. г.
Хрипливість, -вости, ж. Хрипота. Це помагає од хрипливости.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТУМАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.