Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витуманити

Витуманити, -ню, -ниш, гл. Добыть обманомъ. (Циган) витуманив кусок сала. Рудан. І. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТУМАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТУМАНИТИ"
Апо́стольство, -ва, с. 1) Апостольство. Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму. К. ХІІ. 8. 2) соб.: апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства. К. ХІІ. 10.
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево. Вх. Пч. І. 10.
Гончарі́вна, -ни, ж. Дочь горшечника. Аф. 364.
Зари́ти, -ся. Cм. зарива́ти, -ся.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Козля, -ля́ти, с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Нагну́ти, -ся. Cм. нагинати, -ся.
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору. Грин. II. 77.
Поручча, -чів, м. мн. Перила. Камен. у.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТУМАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.