Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Дрепену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дременути.
Жирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Роскошествовать. Жируешься, як нірка в салі.
Заможне́нький, -а, -е., Ум. отъ замо́жний.
Канупер и канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. 2) канупирь пільний. Раст. Salvia pratensis. Ум. кануперець.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Наверни мене на жидівську віру. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. Він хоч і прогуля, так він і наверне.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Правописний, -а, -е. Относящійся къ правописанію, орѳографическій.
Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ.
