Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихвалятися

Вихвалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихвалитися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, похвастать, хвалиться, похвалиться. Вихваляється вірною дружиною. Мет. 265.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛЯТИСЯ"
Вирискатися, -каюся, -єшся, гл. Найтись, отыскаться. Десь вирискався.... миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66. А це знов проява якась вирискалась. Мир. ХРВ. 21. І вирискалось таке бидло. Мнж. 177.
Відхлянути, -ну, -неш, гл. Отхлынуть, сойти назадъ. Як же минуло лихоліття, та відхлянули татари геть. К. (Правда, 1868, 353).
Кодкодати, -ко́джу, -диш, гл. = кодкати. Вх. Уг. 245.
Підпалкувати, -ку́ю, -єш, гл. = підпалакати. Вх. Лем. 449.
Подвіренько, -ка, Ум. отъ подвір'я.
Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст. Н. Вол. у.
Понеділок, -лка, м. Понедѣльникъ. Понеділкував сім понеділків. Чуб. V. 21.
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.
Розщебетати, -чу́, -чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали. Чуб. V. 150.
Шкулко, шкулько, нар. Донимаетъ больно, чувствительно. Св. Л. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХВАЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.