Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихвалятися

Вихвалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихвалитися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, похвастать, хвалиться, похвалиться. Вихваляється вірною дружиною. Мет. 265.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛЯТИСЯ"
Багряний, -а, -е. = Багровий.
Вирізнити, -ся. Cм. вирізняти, -ся.
Віщувати, -щую, -єш, гл. Предвѣщать, предсказывать. Пугач або сич біду віщує і найпаче пожежу. Ном. № 13405.
Загри́мати Cм. загрімати.
Зако́нність, -ности, ж. Законность. Желех.
Кахель, -хля, м. = кахля. Вас. 182.
На́плід, -лоду, м. Приплодъ; потомки. Щоб ви самі... околіли, превражі дуки, з своїми жінками і з усім наплодом. К. Бай. 43.
Насупити, -ся. Cм. насуплювати, -ся.
Піддрочка, -ки, ж. Подзадориваніе. піддро́чку да́ти. Подзадорить.
Позичка, -ки, ж. = позика. Позичка босоніж ходить. Ном. № 10618. Заспівав би — був голосок, та позички ззіли. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХВАЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.