Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрухати 1

Витрухати 1, -хаю, -єш, сов. в. витрухнути, -ну, -неш, гл. Выгнивать, выгнить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУХАТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУХАТИ 1"
Завести́, -ся. Cм. заводити, -ся.
Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець. Камен. у.
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця. Н. п.
Мертв'я́к, -ка́, м. Мертвець. Труна роскривається і мертв'як вилазить з труни. Грин. II. 104.
Мокра́вина, -ни, ж. = мокрина. Вх. Лем. 436.
Список, -ску, м. 1) Списокъ, запись. Ти вже виписаний з наших списків. Грин. II. 149. У сільські списки так його записали. Кв. І. 228. 2) Копія.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість. Ном. № 2347.
Цибулиця, -ці, ж. = цибуля. Танцювала риба з раком.... цибулиця з часником. Ни.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРУХАТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.