Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виткий

Виткий, -а, -е. Вьющійся. Витке зілля хміль, виноград. Чигир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТКИЙ"
Гостроспи́нний, -а, -е. О лошади; имѣющій острую спину, съ выдающимся спиннымъ хребтомъ. Який у тебе кінь гостроспинний, — на ньому верхи не далеко заїдеш. Ма'ть йому вівса не даєш. Канев. у.
Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. Мнж. 60.
Коропавка, -ки, ж. = коропа. Вх. Зн. 24.
Одж.. Cм. отъ віджалувати до віджухаритися.
Омелюх, -ха, м. Желтоносый дроздъ, Turdus viscivolus. Вх. Пч. II. 15.
Підгинати, -на́ю, -єш, сов. в. підігнути, -ну, -неш, гл. Подгибать, подогнуть, подбирать, подобрать. Білий сніжок випадає, бурлак ноги підгинає. Чуб. V. 472. А я поли підгинаю сідати на лаві. Гол. IV. 450. 2)хвіст. Трусить, робѣть.
Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий.... К. МХ. 17.
Скороліски, -ків, м. мн. Синіе подснѣжники. Н. Вол. у.
Учитель, -ля, м. Учитель. Шануй учителя. Ном. № 6101. На сорок святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. Ном. № 416.
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.