Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витися

Витися, -в'юся, -в'єшся, гл. 1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Мет. 79. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Ном. № 1933. Коло серця козацького як гадина в'ється. Шевч. 31. Коло тебе будуть роями витись панни. Левиц. І. 262. 2) Виться, быть свиваему. Де се гілечко вилося? Мил. 140. 3) Развѣваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИСЯ"
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Грузді́нь, -ня, м. Родъ гриба. Вх. Зн. 12.
Довший, -а, -е. Ср. ст. отъ до́вгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ном. № 13854., Ум. До́вшенький.
Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. І. 119.
Книжка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Ліри́чний, -а, -е. Лирическій. Не треба ліричному поетові великої словесної науки, щоб явити мирові всю красоту душі своєї. К. Гр. Кв. 17.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Політниця I, -ці, ж. Работница, нанятая на лѣто. Нѣжин. у.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.