Діва́ти, -ва́ю, -єш сов. в ді́ти, ді́ну, ді́неш,, гл. Дѣвать. Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? І де вони гроші дівають?
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Забув віл, коли телям був. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Забувим латини. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули!
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем.
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука.
Нестися, несуся, -се́шся, гл.
1) Нестись, быстро двигаться.
2) Нестись, нести яйца. Навідала кубелечко, де вутка несеться.
3) високо нестися, вго́ру нестися. Заноситься, важничать. Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? Кожен, хто нестиметься вгору, — принизиться.
Окромішний, -а, -е. = окрімний. Відложила... в окромішню торбинку.
Повиполіскувати, -кую, -єш, гл. Выполоскать (во множествѣ). Повиполіскуй пляшки.
Сабе меж. = цабе.
Ходовий, -а, -е. 1) Попутный (о вѣтрѣ). 2) — ва́ ри́ба = ходовик. В Лимані (Дніпровому) риба ходова підходить туди з моря.
Шувар, -ру, м. Раст. Acorus colamus. Бодай тая річка шуваром заросла, що мене молодого в чужий край занесла. Де ж ти, бурлак, забавився, по коліна заросився? Облогами за волами, а шуваром за товаром.