Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Отто одзволив (од чортів) він сина. Ти одзволив нас од смерти.
Драпце́м нар. — побігти. Скоро побѣжать, скоро убѣжать.
Замарму́зити, -жу, -зиш, гл. Запачкать.
Ксі! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонять.
Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють.
Похворіти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Воли похворіли.
Принатурювати, -рюю, -єш, сов. в. принату́рити, -рю, -риш, гл. Пріучать, пріучить. Батько принатурив його до чумацтва.
Причірть въ выраж.: у причірть. Равно съ краями. Наливай у причірть. Cм. упричерть.
Фарагон, -на, м. Фараонъ. Употребл. какъ бранное слово. Ти фарисею! ти фарагоне!
