Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витолочити

Витолочити Cм. витолочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОЛОЧИТИ"
За́рість, -рости, ж. Рубецъ, слѣдъ бывшей раны, поврежденія (на деревѣ). Камен. у.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Качалка, -ки, ж. 1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Катокъ для укачиванія полей.
Недугувати, -гую, -єш, гл. = нездужати. Зосталася сама самісінька недугуючи. МВ. ІІ. 14. Недугувала з місяць. Мир. Пов. II. 78.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Попороситися, -симося, -ситеся, гл. Родить поросятъ (о многихъ). Всі льохи се попоросили. Kolb. І. 135.  
Росташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Разложить что-либо. Росташувавсь, мов жид у ярмарку. Ном. № 14259. Кожна з своїм крамом росташувалась. Кв. І. 134.
Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. І. 202. Ном. № 11164. 2)церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. І. 170.  
Хижацтво, -ва, с. Хищничество. К. XII. 87, 73.
Шиголля, -ля, с. Тонкія вѣтви, молодые побѣги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.