Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витребити

Витребити Cм. витребляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЕБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЕБИТИ"
Бисаг, -га, м. = бесаг.
Волонтирь, -ря, м. Волонтеръ. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.
Завовту́зитися, -жуся, -зишся, гл. Завозиться надъ чѣмъ нибудь.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.
Мордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Мучить, истязать, пытать. Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли. ЗОЮР. І. 26
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Наму́лювати, -люю, -єш и намуля́ти, -ляю, -єш, сов. в. наму́лити, -лю, -лиш, наму́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Заносить, занести иломъ. 2) Натереть, нажать. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325. Три пузирі крівавиї намуляла. Чуб. V. 668.
Поморозь, -зі, ж. Изморозь. Де родиться той лід, прозірна крига, та поморозь, той иней піднебесний. К. Іов. 87.
Поскиглити, -лю, -лиш, гл. Повыть.
Трудовитий, -а, -е. 1) Требующій большого труда, многотрудный. Шейк. 2) Трудолюбивый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРЕБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.