Гаївка, -ки, ж. Весенняя хороводная игра, весенняя пѣсня въ этой игрѣ.
Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. 11) = голова святоянська.
Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Та як затрубить та в роговцю. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. За козаком всі звіри затрубили.
Зацура́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Чуждаться кого.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате.
Красіти, -сію, -єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі.
Овсюг, -гу, м. = вівсюг.
Підхилити, -ся. Cм. підхиляти, -ся.
Створити, -рю́, -риш, гл. Сотворить, создать. Біг мня створив дівчиною. Ла що-сь мя, Боже, створив на злую годину.
Шибениця, -ці, ж. Висѣлица. Злодія на шибеницю ведуть, а він ще каже, що не винен.
