Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витівка

Витівка, -ки, ж. Затѣя, выдумка. Зміевск. у. Доки будуть оці витівки?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІВКА"
Гевади нар. = туди. Вх. Лем. 402.
Годованок, -нка, м. = годованець.
Носик, -ка, м. 1) Ум. отъ ніс. 2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida. ЗЮЗО. І. 121.
Омег, -гу, м. 1) Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119. 2)водяний. Раст. Oenanthe Phellandrium Lam. ЗЮЗО. І. 129.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Подавальник, -ка, м. Работникъ, подающій снопы. Левиц. ПЙО. II. 303.
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Провідниця, -ці, ж. Проводница, руководительница. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Мет. 225. Ум. провідни́чка.
Розгріматися, -маюся, -єшся, гл. 1) Разгремѣться. 2) Раскричаться, сердясь. Оце як розгрімався. Ном. Розгрімались як на дурного. МВ. І. 42.
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.