Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витуряти

Витуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. витурити, -рю, -риш, гл. Прогонять, прогнать, вытѣснить, выгнать. Як би дідову дочку витурити з домі). Рудч. Ск. II. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТУРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТУРЯТИ"
Гаразд Ii, -ду, м. 1) Добро, счастье, благополучіе. Чоловікові мило згадати про давні свої гаразди. Федьк. Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю. Гол. І. 263. Живуть собі люде у добрі та в гаразді. 2) гаразди = достатки. Шух. І. 104. 3) на гаразд. Къ добру, кстати. Чи буде це на гаразд?
Зади́рчастий, -а, -е. О деревѣ: задирающійся. Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається. Каневск. у.
Зодяга, -ги, ж. = одіж. Найнялася на хазяйській зодязі. Пирят. у. Заробити на зодягу.
Каломутити, -мучу, -тиш, гл. = каламутити.
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому. Харьк. г.
Понатоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ). 2) Набить плотно (во множествѣ).
Похрестини, -тин, ж. мн. Празднество на второй день крестинъ. То-же, что и проди́рини, очедирини. Мил. 27.
Пощадити, -джу́, -ди́ш, гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16.
Шпотатися, -таюся, -єшся, гл. Спотыкаться. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТУРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.